| Проба пера
| Проза
| Поезiя
| ПублiциSтика
| Критика
| УкрSУЧпроZа
| УкрSУЧпоеZ

| Критика
| ДиSкуРS
| Арт-i-факт
| КiNоПРОБИ
| ПоSтать
| МуZоNа
| SВiТота
| ПублiциSтика
| IлюSтрацiї
| ОSтаNNя барикада
  ПОШУК  
  РОЗSИЛКА  
e-mail:
Загалом : 21
Сторiнки : 1 2 Наст.





Кріль Вікторія, Захарченко: онаніст чи трансонаніст?   ( #5 , Листопад 2003 )
А жінки вплутані в інші форми солодійства. Вони забезпечують «діалектичну протилежність мастурбації», вони подразнюють центри задоволення самолюбства, вони, часом, навіть дарують сенс речам і змушують вагатися героя щодо вибору «офіційної ідеології»

Паранько Ростислав, «Дванадцять обручів»: тріумф чи променад голого короля?   ( #5 , Листопад 2003 )
Чому ж наш «живий класик» так вчинив? Не знаю, хто міг би на це відповісти... Може, вітер, який шелестить зеленими папірцями?

Свято Роксоляна, З приводу «Дванадцяти обручів» і Андруховича   ( #5 , Листопад 2003 )
Ті сім років, які відділяють «Перверзію» від «Дванадцяти обручів», є, головним чином, часом Андруховича-есеїста, в чомусь значно більш відвертого й щирого

Шуба Богдан, Досвід недо-роману з непрожитою Європою   ( #5 , Листопад 2003 )
Exegi monumentum, сказав Жадан і явив народові творіння власних рук, якого назбиралося аж на шість повноцінних новел. Очевидно, наш харківський Че Ґевара теж відчув уже згадувану метафізичну необхідність писати прозою

Куликова Нана, Хто є в Жадана?   ( #5 , Листопад 2003 )
Коли дядькові тридцятка, та ще й навколо нього не відбувається якихось особливих змін, то вже не мудро бунтувати й авангардувати. Коли до тебе вже писали-переписали і таки створили європейський міф, то, мабуть, не мудро створювати його ще раз

Лучка Анатолій, Одіссея короля Ліра   ( #4 , Жовтень 2003 )
Адже деякі, нібито компетентні, поважні літературні пани, які накопичили в головах неабиякий бібліографічний гросбух, при згадці його імені поблажливо посміхаються: це той, хто живе в телефонній буді?

Коробчук Петро, Кишеньковий формат, або дещо про практику перекладу   ( #4 , Жовтень 2003 )
По-перше, гриву має тільки лев, себто «чоловік», по-друге, вона росте не на хребті, а на шиї. Послизнувся на «глухоті» і Скиба: «Він тяг її сонну в жіночі клозети. Він тер свої джинси уривком (!) газети»

Бондаренко Кость, Ексгумація наших міст   ( #4 , Жовтень 2003 )
Ми серед ночі могли горлати пісні під пам’ятником Шолом-Алейхему, незважаючи на те, що пісні могли мати не вельми приємний для певних національних меншин відтінок. Ми пили коньяк з горла і курили драп, зачинившись у кабінеті

Ірванець Олександр, Ексгумація манекена, або своя творчість не смердить. Декаданс чи брейк-данс   ( #4 , Жовтень 2003 )
Те, що Поваляєва — гарна людина, свідчать кілька фотографій авторки, вміщених як на останній сторінці обкладинки, так і в книзі, переміж із текстом. Те, що «не професія», свідчить власне сам текст

Ворс Іда (Світлана Фесенко ), Єбля в метро з українським Бероузом   ( #4 , Жовтень 2003 )
Ви хочете трахнути Поваляєву? А фіг, вона вже трахнула вас. З цим потрібно змиритися, така вона, нова дійсність. Власне, всі її, Поваляєвої, тексти — це оргіастична сповідь чоловіка, якому пощастило народитися жінкою

Сопронюк Олександр, Глас волоцюг, що не хтіли б мати вас за сусіди   ( #3 , Вересень 2003 )
Коли — якщо вже до решти й до істини — здати, продати й віддати свого — просто жлобно і — в падло. Довкруж — суцільна правильність, узята в прямі лінії, усе — в білих і чорних мастилах...

Коробчук Петро, Убивство поезії чи вбивство чительника?   ( #3 , Вересень 2003 )
Розумний збагне, про що я мовлю, тим паче, якщо отой розумний хоч трохи ознайомлений зі Святим Письмом не на рівні неофіта, отже — відає про єврейські «жіночі» реалії

Коробчук Петро, ПсевдоБосхіана або жовта кров червоного кажана   ( #2 , Серпень 2003 )
Чи легко написати роман?.. Хто цим ділом не займався ніколи, вважає, що то є тяжка, рабська праця. Натомість Василь Шкляр своїм черговим твором — «КК» — засвідчує протилежне

Кокотюха Андрій, Ілюзія гріха   ( #2 , Серпень 2003 )
Три останніх роки романи Василя Шкляра «Ключ» та «Елементал» вважаються еталоном сучасної української белетристики. Тобто, вже не «книжка для еліти», але ще не «бульварне чтиво»

Кокотюха Андрій, Як передати куті меду   ( #1 , Липень 2003 )
Якби українські симпатики вітчизняного текстовиробника мали пристойний грант, який не можна заховати в кишеню і списати на канцтовари, залізничні квитки, рекламні буклети, зроблені на дешевому ризографі в одному кольорі, та представницькі витрати...

Загалом : 21
Сторiнки : 1 2 Наст.
Rambler's Top100

Засновник та видавець: Комiтет молодiжних та дитячих громадських органiзацiй мiста Києва.
Упорядник: Олесь Донiй
Iнтернет-розробка: Kiev2000.com Production
Всi права застережено.